Chapter 38

Про вищу чесноту

德仁义礼道

Original

上德不德，是以有德；下德不失德，是以无德。
上德无为而无以为；下德为之而有以为。上仁为之而无以为；上义为之而有以为。上礼为之而莫之应，则攘臂而扔之。
故失道而后德，失德而后仁，失仁而后义，失义而后礼。夫礼者，忠信之薄，而乱之首。
前识者，道之华，而愚之始。是以大丈夫处其厚，不居其薄；处其实，不居其华。故去彼取此。

Переклад

Вища чеснота не шукає чесноти — тому вона має справжню чесноту. Нижча чеснота не відступає від чесноти — тому вона позбавлена справжньої чесноти. Вища чеснота недіяльна і не має особистих мотивів; нижча чеснота діє, маючи особисті наміри. Вищий гуманізм діє без особистих мотивів; вища справедливість діє з особистими намірами. Вища ввічливість діє, але якщо ніхто не відповідає, вона висуває руки і відкидає це. Тому, коли втрачається шлях, з'являється чеснота; коли втрачається чеснота, з'являється гуманізм; коли втрачається гуманізм, з'являється справедливість; коли втрачається справедливість, з'являється ввічливість. Але ввічливість — це тонка оболонка щирості та довіри, і вона є початком безладдя. Попереднє знання — це пишність шляху і початок невігластва. Тому мужній чоловік обирає товще і не обирає тонке; обирає плідне і не обирає пишне. Тому він відкидає те і обирає це.

Глибокі роздуми

Про що цей розділ?

Розділ описує спадну драбину чеснот — від справжньої вищої чесноти до формальної ввічливості. Справжня чеснота природна і безкорислива, вона не шукає визнання. Кожен наступний рівень — від гуманізму до справедливості й礼仪 — це вже втрата справжньої природи, спроба замінити втрачений шлях штучними правилами.

Як це стосується мене?

Я помічаю, як часто мої добрі вчинки мають прихований мотив — похвала, схвалення, відчуття власної правоти. Цей розділ вчить мене розпізнавати різницю між справжнім добром і його подобою. Справжня доброта не потребує визнання — вона просто є.

Що мені зробити сьогодні?

Сьогодні зроблю щось добре для когось, не очікуючи подяки, не розповідаючи нікому про це, не відзначаючи це в думках як мою заслугу. Нехай добро просто станеться.

Пов’язані розділи

Wang Bi (226–249 CE)

James Legge (1891)

(Those who) possessed in highest degree the attributes (of the Tao) did not (seek) to cultivate them, and thus they were possessed of them (in the highest degree). Thus it was that when the Tao was lost, its attributes appeared; when its attributes were lost, benevolence appeared; when benevolence was lost, righteousness appeared; and when righteousness was lost, the proprieties appeared.

AI Modern

Мої роздуми

What does this chapter inspire in you? How will you apply it?

"This chapter made me think..."

"I plan to..."